Ontology engineering of automatic text processing methods

Currently, ontologies are recognized as the most effective means of formalizing and systematizing knowledge and data in scientific subject area (SSA). Practice has shown that using ontology design patterns is effective in developing the ontology of scientific subject areas. This is due to the fact that scientific subject areas ontology, as a rule, contains a large number of typical fragments that are well described by patterns of ontology design. In the paper, we present an approach to ontology engineering of automatic text processing methods based on ontology design patterns. In order to get an ontology that would describe automatic text processing sufficiently fully, it is required to process a large number of scientific publications and information resources containing information from modeling area. It is possible to facilitate and speed up the process of updating ontology with information from such sources by using lexical and syntactic patterns of ontology design. Our ontology of automatic text processing will become the conceptual basis of an intelligent information resource on modern methods of automatic text processing, which will provide systematization of all information on these methods, its integration into a single information space, convenient navigation through it, as well as meaningful access to it

NOWA METODA KALIBRACJI ON-LINE PRZETWORNIKA AC METODĄ KOLEJNYCH APROKSYMACJI

A new method of successive approximation ADC calibration without interruption of the main conversion process is proposed. The method is based on the use of information redundancy in the form of redundant positional number systems. The method is based on the selection and analysis of unused combinations in the redundant ADC conversion characteristic.Zaproponowano nową metodę kalibracji przetwornika AC z aproksymacją sukcesywną bez przerywania głównego procesu konwersji. Metoda opiera się na wykorzystaniu redundancji informacji w postaci redundantnych systemów liczb pozycyjnych. Metoda opiera się na selekcji i analizie niewykorzystanych kombinacji w charakterystyce redundantnej konwersji AC

DYNAMIKA SYSTEMU STABILIZACJI PRĘDKOŚCI PRZENOŚNIKA PRZY ZMIENNYCH OBCIĄŻENIACH

The dynamic processes of the system of stabilization of the speed of the conveyor belt with a built-in hydraulic drive on the basis of an improved mathematical model, which takes into account the physical phenomena occurring in the hydraulic system during the action of alternating load. The influence of the main parameters of the hydraulic system and the magnitude of the load on the course of dynamic processes is analyzed and recommendations for their selection are formulated. The proposed scheme of the built-in hydraulic drive of a conveyor belt with system of stabilization of speed of movement automatically provides its uninterrupted work. The use of an additional hydraulic pump allowed to stabilize the speed of the conveyor belt to 7.8%, provided that the load on the working link is 2.3 times.Rozważono procesy dynamiczne układu stabilizacji prędkości taśmy przenośnika z wbudowanym napędem hydraulicznym w oparciu o udoskonalony model matematyczny uwzględniający zjawiska fizyczne zachodzące w układzie hydraulicznym podczas działania obciążenia zmiennego. Przeanalizowano wpływ głównych parametrów układu hydraulicznego i wielkości obciążenia na przebieg procesów dynamicznych oraz sformułowano zalecenia dotyczące ich doboru. Zaproponowany schemat wbudowanego napędu hydraulicznego przenośnika taśmowego z systemem stabilizacji prędkości ruchu automatycznie zapewnia jego nieprzerwaną pracę. Zastosowanie dodatkowej pompy hydraulicznej pozwoliło ustabilizować prędkość taśmy przenośnika na poziomie 7,8% przy założeniu, że obciążenie ogniwa roboczego jest 2,3 razy większe

Розробка моделі та технології доступу до документів у науково-освітній діяльності

The paper deals with general issues of organizing access to electronic documents in the framework of scientific and educational activities. Large volumes of already existing information, its continuous growth, the heterogeneous nature of storage and distribution, the lack of a unified way of working with it create many difficulties when using it. Awareness of these difficulties, qualitative changes in the field of information technology and telecommunications have led to the need to solve the problem of finding new approaches to the creation of repositories of information resources, their structure, and the development of tools necessary for users. Currently, such approaches are called “digital” or “electronic” libraries. According to the preliminary concept, an intelligent scientific and educational Internet resource will be an information system accessible via the Internet, providing systematization and integration of scientific knowledge, data, and information resources into a single information space, meaningful and effective access to them, as well as support for their use in solving various scientific and educational tasks. Another problem of the organization of effective information support for scientific and educational activities is that, due to its diversity and multidimensional nature, scientific and educational information resources are dispersed on remote pages of many sites and in distributed electronic libraries and archives. To solve this problem, it is necessary to solve the problem of bringing such resources related to one area of knowledge into a single information space, and also, no less important, to support their logical integrity. Without solving these two related tasks, it is impossible to solve the main task – to provide all participants of scientific and educational activities with meaningful access to integrated information resources and means of their analysis. The support of information systems in the field of scientific and educational activities is relevant, since the need for information always exists. In order to satisfy this need, it is necessary to organize access to various resources.В работе рассматриваются общие вопросы организации доступа к электронным документам в рамках научно-образовательной деятельности.Большие объемы уже имеющейся информации, её непрерывный рост, неоднородность хранения и распространения, отсутствие единого способа работы с ней создают множество трудностей при ее использовании. Осознание этих трудностей, качественные изменения в сфере информационных технологий и телекоммуникаций привели к необходимости решения проблемы поиска новых подходов к созданию хранилищ информационных ресурсов, их структуры и разработки необходимых для пользователей инструментов. В настоящее время такие подходы называются “цифровыми” или “электронными” библиотеками. Согласно предварительной концепции, интеллектуальный научно-образовательный интернет-ресурс представляет собой доступную через Интернет информационную систему, обеспечивающую систематизацию и интеграцию научных знаний, данных и информационных ресурсов в единое информационное пространство, полноценный и эффективный доступ к ним, а также поддержку их использования при решении различных научно-образовательных задач.Еще одной проблемой организации эффективного информационного обеспечения научно-образовательной деятельности является то, что в силу своего разнообразия и многомерности научно-образовательные информационные ресурсы рассредоточены на удаленных страницах многих сайтов, а также в распределенных электронных библиотеках и архивах. Для решения этой проблемы необходимо решить задачу объединения ресурсов, относящихся к одной области знаний, в единое информационное пространство, а также, что не менее важно, поддержать их логическую целостность. Без решения этих двух взаимосвязанных задач невозможно решить главную задачу – обеспечить всем участникам научно-образовательной деятельности полноценный доступ к комплексным информационным ресурсам и средствам их анализа.Поддержка информационных систем в сфере научно-образовательной деятельности является актуальной благодаря постоянно существующей потребности в информации. Для удовлетворения этой потребности необходима организация доступа к различным ресурсам.У роботі розглядаються загальні питання організації доступу до електронних документів в рамках науково-освітньої діяльності. Великі обсяги вже наявної інформації, її безперервне зростання, неоднорідність зберігання та поширення, відсутність єдиного способу роботи з нею створюють безліч труднощів під час її використання. Усвідомлення цих труднощів, якісні зміни у сфері інформаційних технологій та телекомунікацій призвели до необхідності вирішення проблеми пошуку нових підходів до створення сховищ інформаційних ресурсів, їхньої структури та розробки необхідних для користувачів інструментів. Нині такі підходи називаються "цифровими" або "електронними" бібліотеками. Згідно з попередньою концепцією, інтелектуальний науково-освітній інтернет-ресурс являє собою доступну через Інтернет інформаційну систему, що забезпечує систематизацію та інтеграцію наукових знань, даних та інформаційних ресурсів в єдиний інформаційний простір, повноцінний та ефективний доступ до них, а також підтримку їхнього використання під час вирішення різних науково-освітніх завдань. Ще однією проблемою організації ефективного інформаційного забезпечення науково-освітньої діяльності є те, що в силу свого розмаїття і багатовимірності науково-освітні інформаційні ресурси розосереджені на віддалених сторінках багатьох сайтів, а також в розподілених електронних бібліотеках та архівах. Для вирішення цієї проблеми необхідно вирішити задачу об'єднання ресурсів, що відносяться до однієї галузі знань, в єдиний інформаційний простір, а також, що не менш важливо, підтримати їх логічну цілісність. Без вирішення цих двох взаємопов'язаних завдань неможливо вирішити головне завдання – забезпечити всім учасникам науково-освітньої діяльності повноцінний доступ до комплексних інформаційних ресурсів та засобів їхнього аналізу. Підтримка інформаційних систем у сфері науково-освітньої діяльності є актуальною завдяки постійно існуючій потребі в інформації. Для задоволення цієї потреби необхідна організація доступу до різних ресурсів

Segmentation of Aerospace Images by A Non-standard Approach Using Informative Textural Features

The article presents an analysis of a non-standard approach to the segmentation of textural areas in aerospace images. The question of the applicability of sets of textural features for the analysis of experimental data is being investigated to identify characteristic areas on aerospace images that in the future it will be possible to identify types of crops, weeds, diseases, and pests. The selection of suitable algorithms was carried out and appropriate software tools were created on Matlab 2021a and in the software package for statistical analysis Statistica 12. The main way to extract information is to decrypt images, which are the main carrier of information about the underlying surface. The main tasks of texture area analysis include selection and formation of features describing textural differences; selection and segmentation of textural areas; classification of textural areas; identification of an object by texture. To solve the tasks, spectral brightness coefficient (SBC), Normalized Difference Vegetation Index (NDVI), textural features of various crops and weeds. Much attention will be paid to the development of software tools that allow the selection of features describing textural differences for the segmentation of textural areas into subdomains. That is the question of the applicability of sets of textural features and other parameters for the analysis of experimental data to identify types of soils and soils, vegetation types, humidity, crop damage in aerospace images will be resolved. This approach is universal and has great potential for identifying objects using image clustering. To identify the boundaries of areas with different properties of the image under study, images of the same surface area taken at different times are considered